САРНИ

 
    Село знаходиться на перехресті невеликої річки Одаї (притока Конели) та колишнього великого шляху Вінниця – Липовець – Умань на відстані 8 км від Монастирища. На землях Сарнів є залишки одного поселення трипільської культури (6 тис. років тому), двох – черняхівської культури (400-ті роки н.е.). Село утворилось орієнтовно в 1583-му році, коли тут поселився козак Охрім із ватагою. Перші поміщики були з родини поляків Родультовських, захопили село Охрімів та Попудню в 1711 – 1714 роках.
    Налякані подіями 1768 року, Родультовські продали село і землі Сарнецьким, які володіли ним до 1854 року. Поселення розрослося, стало містечком – це відбулось в 1845 році, тоді ж Охрімів перейменовано в Сарни. В тому ж році брати Сарнецькі продають це село і Попудню новому поміщику Володимиру Чарковському. Він зробив із гуральні спиртзавод, оновив млин, в Попудні заснував коне завод, завів ферму тонкорунних македонських овець, мав пасіку, високопородну ферму ВРХ, був тут цегельний і пивоварний заводи, два панських маєтки. Прагнучи збільшити кількість кріпаків та увічнити своє ім’я, в 1850-х роках він заснував нове поселення, яке назвав своїм ім’ям Володимирівка.
    За даними  Л.Похилевича, у 1860-ті роки проживало 1210 чоловік. Охрімів (а потім Сарни) з 1797 по 1923 рік було центром волості, до якої входило 10 сіл: Бачкурине, Попудня, Леськове, Хейлова (Петрівка), Матвіїха, Панський міст (Чапаєвка), Королівка (правий бік Чапаєвки), Угловата, Вікторівка і Сарни. В селі знаходився урядник, кілька стражників, обирався староста, збирач податків. Вони і складали основу волосної управи.
    Церква тут закладена 1751 року на честь святих Кузьми і Дем’яна. З 1870-го року при церкві існувала парафіяльна школа. Навчався в цій школі і Микола    Борецький, який в 1927 році став митрополитом Української Автокефальної церкви.
    …Лютнева революція 1917 року змін в село не принесла. Зникли лише урядник та стражники. Бентежили селян фронтовики, які вимагали землі і перетворень. У 1918 році в Сарнах було утворено волосний ревком. Протягом кількох років в селі не було миру, воно розпалось на прибічників радянської влади та її ворогів.
    В середині 20-х років в Сарнах утворили спочатку споживчо – збутовий кооператив, потім – бурякове, машинне, кредитове товариства, які з’єднали селян з промисловим виробництвом та державною торгівлею.
    ТСОЗів у Сарнах не було.Тут зразу утворили три колгоспи. До куркулів у Сарнах віднесли 16 родин, а це майже сотня мешканців села.
    Єврейська община жила в центрі і складалась в основному з бідноти. Община мала свій молитовний дім, працювала початкова школа. З неї виросли досить відомі люди: письменник Борис Бергельсон, художник – графік Г.Б.Інгер. містечко існувало до 1942-го року. В травні – жовтні того року більшість було розстріляно фашистами в Монастирищі.
    На фронт в 1941 році з села  пішло 210 чоловік, загинуло в боях і пропало безвісти 136. 10 березня 1944 року воїни 42-ї гвардійської стрілецької дивізії визволили село з неволі.
    Почались роки відбудови. В 1950 році три господарства об’єднали в одне. Передача в 1958 році техніки із МТС  у колгоспи також позитивно вплинула на життя і роботу селян. Однак згодом почались поневіряння селян, яких організовували то в колгосп, то в радгосп.
    1967-й рік став роком відновлення і радгоспу, і колгоспу, а головними подіями 9-ї та 10-ї п’ятирічок стало нове об’єднання, тепер уже з колгоспом ім. Мічуріна та відділком радгоспу. У 1985 р. на вимогу селян відбулось роз’єднання з колгоспом ім. Мічуріна (Бачкурине), радгосп залишився в складі Сарнів.
    В кризові 90-ті роки тут різко впало виробництво і рослинницької, і тваринницької продукції.
    В 2001 році в селі разом з Володимирівкою існувало 460 дворів, проживало 730 мешканців. Половина з них - пенсіонери. За станом на 1 січня 2013 р. у цих поселеннях проживає 620 осіб, дітей дошкільного віку – 55, шкільного – 69, громадян пенсійного віку – 179, працездатного населення 306 осіб, працюючих на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності 41. У Володимирівці 26 дворів, проживає тут 33 особи, 1 дитина шкільного віку, дошкільнят немає, 24 особи – пенсіонери.
    Місцева рада в Сарнах утворена в 1983 році, проживає 485 виборців, нині сільським головою працює Василь Федорович Семененко.
    В минулому році працювали над реконструкцією нічного освітлення вулиць, було виготовлено проектно – кошторисну документацію, встановлено 14 ліхтарів.  По ремонту доріг (вул. Миру) роботи виконано на суму більше 20-ти тисяч гривень (кошти сільського бюджету). Крім того в належний стан привели територію сільської ради, облаштували кладовище, могилу невідомого солдата, пам’ятник полеглим воїнам. Чимало робіт виконувались спільно із громадою села, залученням тимчасово безробітніх (через РЦЗ, на громадські роботи). Вдалося виконати чимало ремонтних робіт у приміщенні клубу, в добротному приміщенні працює ФАП, тут же - відділення зв’язку. В рамках соціальної угоди з ПП «ЛЮВайС» на навчально – виховний комплекс в минулому році виділено 65 тисяч гривень. Це дало змогу якісно оздоровити діток, придбати металопластикові вікна, котла, матеріали.
    Найближчим часом буде продовжено реконструкцію вуличного освітлення і встановлення до 50 ліхтарів, ремонт доріг по вулицях Пархоменка та Жовтневій. Розпочаті роботи із відновлення водогону. Планується продовжити ремонтні роботи в клубі, чимало виконати із благоустрою території села.